Що означає Левіт у Біблії?

Leviticus; ін -грец. Λευϊτικόν; тж. «Третя книга Мойсея») третя книга П'ятикнижжя (Тори), Старого Завіту та всієї Біблії.

Левіти (від івр. לֵוִי – Леві) – частина євреїв, нащадки коліна Левія. У широкому значенні слова називаються всі нащадки Левія, зокрема коени (священики). У вузькому значенні слова під левітами розуміють тих членів коліна Левіїна, які не походили від Аарона, тобто коени в цьому сенсі до них не належать.

Старий Заповіт забороняє є не лише свинину. У книзі Левіт наводиться перелік так званих нечистих тварин, яких не можна вживати в їжу.

«Третя книга Мойсея») – третя книга П'ятикнижжя (Тори), Старого Завіту та всієї Біблії. Назва походить від священицького коліна Левія (івр. Леві – לוי). Присвячена релігійній стороні життя народу Ізраїлю.